Памяти Штефана Телепа
Епiфан Дровняк, Ендi Ворголь - кєд чуєме тоты знаны во сьвіті назвиска, та маме в головi думку "нашы маляре". До той групы артиcтiв, што выславляли ся з помочом фарб і пендзля, мож долучыты блаженной памяти Штефана Телепа. Маляр Телеп цiле своє жытя перевели на рiднiй земли, перше в родииній Переґримці, а пак супружескій пут понюс іх до Ждыні, де въєдно зо женом Оленом выховали двоє діти. Пан Штефан сігали по розмаіты артистичны формы, од музикы, през фотоґрафію, точыня в дереві, аж по малярство, котре вказало ся тым, што втягло іх до чыста. Вказували своі праці на выставах в Польщи і поза границьом. В своіх роботах представляли краєвиды Лемковины і сцены сельского жытя, але не лем, адже хтіли затримати на полотні выімкы того, што в жытю увиділи або хтіли увидіти, нп. Святу Гору Афон. Господ Бог покликал іх 29.12.2021 по тяжкій хворотi. Гнеска годны сме оддати голос найближшій особі, жені Олені Телеп, котры своіма споминами розмалюют для нас образы минувшости. Увидите в них предків з бортняньского і переґримского подвірця, старункы і радости, діяня на благо церкви і лемківской громады, фалаткы спільного жытя і творчу стежку, в котрій радо і з гордістю жена товаришыла мужови. Просиме на проґрам Фомы Болеха.
- Пуст
- Шмар на листу
- Заприй